“Інформатика занадто важлива, щоб залишати її тільки чоловікам”
Карен Спарк Джонс
З нагоди чудового весняного свята 8 березня поздоровляємо всіх жінок та бажаємо любові, здоров’я, творчої наснаги та натхнення в усіх сферах життя!
Саме творчість є невід’ємною якістю всіх без винятку жінок і саме творчість робить їх успішними, допомагає реалізуватись. Відомі жінки-вчені залишили вагомий внесок в будь якому науковому напрямку, не є винятком і галузь програмування та інформатики.
Багато хто зараз же згадає Аду Лавлейс – першу жінку-програміста, завдяки якій комп’ютерні програми стали використовувати в наукових дослідженнях.
Широко відома також Карен Спарк Джонс – автор технологій пошуку та подання інформації за допомогою пошукових запитів на звичайній мові, яка заклала теоретичні основи створення сучасних пошукових систем та навіть могутнього Google.
Хеді Ламарр – австрійська та американська актриса, признаний секс-символ 30-х років минулого сторіччя, автор технології розширеного спектру зв’язку, яку використовує сучасний мобільний зв’язок та Wi-Fi.
Рад’я Перлман – «мати інтернету», винахідник протоколу кістякового дерева (spanning tree protocol, STP), базоого для роботи мережевих мостів.
Софі Уілсон – розробник одного з найперших успішних персональних комп’ютерів та автор оригінального ARM-процесору, нащадки якого встановлені в переважній більшості мобільних пристроїв.
Ерна Шнайдер Гувер відома винаходом системи з керуванням по записаній програмі для автоматичного регулювання швидкості прийому викликів для запобігання перевантаження ліній зв’язку. Одна з найперших отримала патент на розробку програмного забезпечення.
Адель Голдберг – автор об’єктно-орієнтованої мови програмування Smalltalk, розробник доробок для перших графічних інтерфейсів програмних систем.
Це далеко не повний перелік жінок, зробивших значний внесок в розвиток ІТ галузі. Є такі імена і серед наших співвітчизниць.
Ющенко Катерина Логвинівна – відомий математик та кібернетик, яка залишила внесок в історії становлення програмування і обчислювальної техніки в Україні і загалом в СРСР. Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягнення київської школи теорії програмування. Адресну мову використовували на всіх вітчизняних комп‘ютерах першого покоління «Дніпро», «Київ», М20, «Урал», «Мінськ». К. Ющенко активно працювала над стандартизацією мов програмування: КОБОЛ, ФОРТРАН-2, АЛГАМС, АЛГОЛ-68, АДА, ФОРТРАН-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі.
Життя Катерини Ющенко порівнюють із долею великої англійки Ади Августи Лавлейс, яка понад усе захоплювалась математикою. Двi жiнки, двi долi, двi чудовi вiхи в iсторiї програмування. Одна в Англiї, інша сто рокiв потому – в Українi.